УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

4-й клас

Урок 1. Особливості тексту-опису.

Мета: виявити особливості тексту-опису, «роботу» автора опису; розвивати уяву, увагу, мислення; вихо­вувати шанобливе ставлення до слова, мови.

Обладнання: картина А. Куїнджі «Місячна ніч над Дніпром».

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація на­вчальної діяльності.

Учитель. Які види текстів ми вже вміємо писати? ( Текст -розповідь.)

[if !supportLists]— Які ж особливості має текст-розповідь? (Важли­во викласти послідовність подій, не розірвати їх «лан­цюжок».)

[if !supportLists]— Сьогодні ми з вами ознайомимося з особливос­тями тексту-опису. Щоб навчитися його складати, нам потрібно зрозуміти, яку «роботу» виконує автор тексту-опису.

А чи потрібно нам взагалі вміти писати тексти-описи? Чи недостатньо нам добре писати розпо­віді?

Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці має перерости у внутрішню мотивацію. Діти повинні зрозу­міти, що вміння складати тексти-описи є дуже важ­ливим і необхідним, якщо хочеш, щоб тебе розуміли, пе­реживали ті ж емоції.

Діти. Нам часто в житті доводиться описувати те, що ми бачили або відчували, коли розповідаємо про краєвиди місцевості, де побували, відпочивали, про нові країни, де мандрували, про людину, з якою то­варишуємо.

Учитель. А коли ви читаєте опис, про що дові­дуєтесь?

Діти. Ми хочемо уявити те, про що читаємо, хоч самі цього не бачили. Стає зрозуміліше, що нам хо­чуть розповісти.

Учитель. Чи залежить від якості опису те, що ми уявляємо?

Діти. Так. Чим кращий опис, тим точніше ми мо­жемо уявити, що бачив автор.

Учитель. Отже, добре складений опис допомагає людям «бачити» те, очевидцями чого вони не були, чого не бачили насправді. А недбалий опис дає тіль­ки поверхневі уявлення про те, що описується. Щоб бути гарним оповідачем, зрозумілим для своїх спів­розмовників, потрібно знати особливості тексту-опи­су й «роботу» автора.

[if !supportLists]II. [endif]Визначення особливостей тексту-опису і «робо­ти» автора.

Учитель. Складемо схему особливостей тексту-опису.

Отже, ми бачили пейзаж, картину чи розглядали людину. Ми були очевидцями.

А читачі не бачили того, що бачили ми. Вони не були очевидцями.

Моделювання особливостей тексту-опису робить завдання наочним, зрозумілим. Обговорення моделі за­гострює увагу дітей на «роботі» автора опису.

— Яке ж завдання автора?

Діти. Він повинен описати так, щоб читачі «поба­чили» те, що бачив автор.

Учитель. Отже, «робота» автора тексту-опису поля­гає в тому, щоб детально описати, «намалювати» сло­вами картину (людину, явище природи) читачам, які цього не бачили. «Намалювати» так, щоб вони могли уявити те, що бачив автор.

Автор повинен випередити всі запитання, які мо­жуть виникнути у читачів, і дати на них відповіді в тексті. Це нам слід враховувати під час написання тексту-опису.

III. Ознайомлення з текстом-описом.

Учитель. На уроці ми спробуємо себе спочатку в ролі не автора, а читачів. Чи вдасться нам уяви­ти те, що описує автор? Чи не виникнуть запитання до нього? Потім порівняємо наші уявлення із самою картиною.

Ми з вами вчилися розглядати, вивчати картини художників, намагалися зрозуміти, що ж намалював художник, який настрій передає нам його картина. Зараз ми послухаємо опис картини, а побачимо її вже після обговорення. Спробуйте здогадатися, що зобра­жено на ній. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

Щоб оцінити «роботу» автора опису, діти спочатку випробовують себе в ролі читачів. Так легше виявити прийоми, якими користується автор опису (порівняння, метафори, образні вислови).

[if !supportLists]— [endif] Опис складено мистецтвознавцем — людиною, яка професійно займається описом і поясненням зміс­ту картин. Ці люди працюють у художніх музеях і до­помагають відвідувачам зрозуміти задум художника. Наприклад:

«Перед нами розкривається широкий простір, що, поширюючись, іде вдалину: рівнина, перекрес­лена зеленуватою стрічкою тихої ріки, майже зли­вається на горизонті з темним небом, вкритим ря­дами легких хмар. У вишині вони трохи розійшли­ся, і в утворене вікно глянув місяць, освітив річку, хатки і павутину стежин на ближньому березі. Усе в природі притихло, зачароване чудесним сяянням неба й води.

Блискучий сріблясто-зеленкуватий диск місяця залив своїм таємничим, фосфоруючим світлом зем­лю, що поринула в нічний спокій. Воно (світло) таке сильне, що деякі глядачі намагалися зазирнути за кар­тину, щоб знайти там ліхтар чи лампу. Але ліхтаря не було, а місяць продовжував випромінювати своє ча­рівне, таємниче світло.

Гладеньким відбивають це світло води ріки, з бар­хатистої сині ночі біліють стіни українських хат.

Це величне видовище змушує думати про вічність і незнищенну красу світу».

Перевірка розуміння опису.

Учитель. Що ж ви зрозуміли, що уявили?

Діти.

[if !supportLists]— Я зрозумів, що на картині зображено ніч, темне небо, тиху річку і яскравий місяць.

[if !supportLists]— Я уявила, як місяць виглядає між хмарами й освітлює спокійну зеленувату річку.

[if !supportLists]— А річка ця схожа на дзеркало.

[if !supportLists]— Світло місяця таємниче, фосфоруюче, і вся зем­ля ніби зачарована цим світлом.

[if !supportLists]— А я «побачив» на березі річки біленькі хатин­ки і стежинки.

[if !supportLists]— Я не «побачив», як земля і небо розмежовують­ся чіткою лінією. Вони немов злилися.

[if !supportLists]— А небо вкрите темними невеличкими рядами хмар, між якими світить місяць.

Розглядання картини.

Учитель. Цікаво, чи правильно ми «побачили» кар­тину. Ось погляньте на цей шедевр Архипа Куїнджі «Місячна ніч над Дніпром».

Порівняння картини, що виникла в уяві, з реаль­ною.

Це дає можливість пересвідчитися, чи впорався ав­тор зі своїм завданням.

Учитель. Що з того, що «побачили» ми в описі, є на картині?

Діти. Ми майже точно уявили те, що намалював художник. От тільки нам не описали, що на березі річки є млин, який добре помітно на тлі води.

Учитель. Автор випустив з уваги цю деталь, та в ж його опис допоміг нам уявити картину художниі ще до того, як ми її побачили.

Які ж слова і словосполучення допомогли авт< ру опису «намалювати» те, що малював фарбами х; дожник?

Діти.

[if !supportLists]— [endif] Зеленувата стрічка ріки.

[if !supportLists]— [endif] Глянув місяць.

[if !supportLists]— [endif] Павутина стежин._

— Чудесне сяяння неба й води.

[if !supportLists]— [endif] Блискучий диск місяця.

[if !supportLists]— [endif] Таємниче, фосфоруюче світло.

[if !supportLists]— [endif] Поринула в нічний спокій.

[if !supportLists]— [endif] Бархатиста синь ночі.

[if !supportLists]— [endif] Величне видовище.

Учитель. Використовуючи порівняння, переносне значення слів автор тексту-опису «малює» словами, передає настрій картини, випереджаючи наші запи­тання.

[if !supportLists]IV. [endif]Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльнос­ті на наступний урок.

Учитель. З якою роллю з нашої схеми ми успішно впоралися на уроці?

Діти. Ми були читачами, які «побачили» те, що прочитали.

Учитель. Що ж нам слід зробити, аби, коли ми станемо авторами тексту-опису, досягти такого ж ре­зультату: дати можливість читачам «побачити» те, що бачимо ми.

Діти.

[if !supportLists]— [endif] Ми не забудемо про жодну деталь картини.

[if !supportLists]— [endif] Ми використовуватимемо «кольорові» слова, порівняння.

[if !supportLists]— [endif] Відповідатимемо, випереджаючи запитання чи­тачів.

Учитель. На наступному уроці всі разом будемо пробувати себе в ролі автора тексту-опису іншої кар­тини. Сподіваюся, що з цим завданням впораємося теж успішно.